1. Словник української мови Грінченка

швидче

Швидче, швидчій, швидчіш, швидкіше

нар. Срав. степень отъ швидко. Скорѣе. А нуте, нуте, йдіте швидче. Котл. Ен. II. 15. Наймичка прибігла до Зосі і просила її швидчій заглянути в кухню. Левиц. І. 413.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидче — ШВИ́ДЧЕ, присл., діал. Вищ. ст. до шви́дко. А нуте, нуте, йдіть швидче (Сл. Б. Грінченка); А хлопці розігнали коні, коли б швидче утекти, коні як стали бігти, дуже затупотіли (з легенди). Словник української мови у 20 томах