1. Словник української мови Грінченка

шепотатися

Шепота́тися, -чу́ся, -чешся

гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. МВ. (О. 1862. І. 84). Шепочеться з калиною о давній годині. Шевч. 438.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шепотатися — див. говорити; шептати Словник синонімів Вусика
  2. шепотатися — ШЕПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і ШЕПОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, недок. Те саме, що шепта́тися. Молодиці шепоталися довгенько собі, а там і поснули (Марко Вовчок); Уночі йому не спалося, важкі думки клопотали йому голову... Словник української мови у 20 томах
  3. шепотатися — шепота́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шепотатися — -очуся, -очешся і шепотітися, -очуся, -отишся, недок. Те саме, що шептатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шепотатися — ШЕПТА́ТИСЯ (розмовляти між собою дуже тихо), ШЕПОТА́ТИСЯ (ШЕПОТІ́ТИСЯ), ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ, ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм., ПЕРЕШУШУ́КУВАТИСЯ розм.; ШЕПТА́ТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ) (перев. із сл. один до одного, між собою і т. ін.). Словник синонімів української мови
  6. шепотатися — ШЕПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і ШЕПОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, недок. Те саме, що шепта́тися. Молодиці шепоталися довгенько собі, а там і поснули (Вовчок, І, 1955, 157); Уночі йому не спалося, важкі думки клопотали йому голову… А тут ще чує... Словник української мови в 11 томах