шепотатися
ШЕПТА́ТИСЯ (розмовляти між собою дуже тихо), ШЕПОТА́ТИСЯ (ШЕПОТІ́ТИСЯ), ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ, ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм., ПЕРЕШУШУ́КУВАТИСЯ розм.; ШЕПТА́ТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ) (перев. із сл. один до одного, між собою і т. ін.). Її вистерігали, підглядали; шептались при ній (М. Коцюбинський); Молодиці шепоталися довгенько собі, а там і поснули (Марко Вовчок); Урядовці шепотілись, що тепер їм моторошно їздити по селах (О. Досвітній); Ніхто вже не перешіптувався по кутках, поснуло товариство (О. Гончар); Гудзій за столом президії про щось шушукався з Кузіним (А. Головко); Одні другим шептали, що сліпу Естерку.. ведуть (М. Коцюбинський); Вони йдуть аж у найгустішу кукурудзу далеко й там шепочуть удвійку (П. Козланюк); Єреміїні військові .. почали збиратись вночі докупи і про щось шепотіти поміж собою (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- шепотатися — див. говорити; шептати Словник синонімів Вусика
- шепотатися — ШЕПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і ШЕПОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, недок. Те саме, що шепта́тися. Молодиці шепоталися довгенько собі, а там і поснули (Марко Вовчок); Уночі йому не спалося, важкі думки клопотали йому голову... Словник української мови у 20 томах
- шепотатися — шепота́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шепотатися — -очуся, -очешся і шепотітися, -очуся, -отишся, недок. Те саме, що шептатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шепотатися — ШЕПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і ШЕПОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, недок. Те саме, що шепта́тися. Молодиці шепоталися довгенько собі, а там і поснули (Вовчок, І, 1955, 157); Уночі йому не спалося, важкі думки клопотали йому голову… А тут ще чує... Словник української мови в 11 томах
- шепотатися — Шепота́тися, -чу́ся, -чешся гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. МВ. (О. 1862. І. 84). Шепочеться з калиною о давній годині. Шевч. 438. Словник української мови Грінченка