1. Словник синонімів української мови

шепотнути

ШЕПТА́ТИ (говорити, вимовляти щось дуже тихо), НАШІ́ПТУВАТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕЛЕСТІ́ТИ розм., ПЕРЕШІ́ПТУВАТИ діал. — Док.: шепну́ти, прошепта́ти, нашепта́ти, шепотну́ти, прошепота́ти (прошепоті́ти), ви́шептати, прошамоті́ти, шеле́снути, прошелесті́ти. То всі кричать, то шепчуть тихо (І. Котляревський); Він мені почав нашіптувати, що ніби пролазив учора на самий берег Дніпра (Л. Смілянський); Розгладжує мати папірець рукою, а сама дивиться на свічечку і щось шепоче (І. Багряний); Баби перелякались на смерть і тільки хрестились та нишком шепотіли молитву (І. Нечуй-Левицький); Семениха щиро зітхала й пришіптувала: — Гріхи, гріхи! (Лесь Мартович); — Що це? — ледь вишіптує Юрко з перестраху (П. Козланюк); Мати намагалася звестися на лікоть. Вона опиралася на лаву і щось шамотіла (П. Панч); — Сідай, Іване. Сідайте, дочки, — ледве шелестіли старі Демидові вуста (О. Довженко); Перешіптувала (ворожка) якісь незрозумілі слова (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шепотнути — ШЕПОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до шепота́ти. Подивилася [Галя] на всіх своїх і округи усюди, вже ледве чутно шепотнула: – Ой, я хочу! – і се в остатній раз (Марко Вовчок); Біля тину. Словник української мови у 20 томах
  2. шепотнути — шепотну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шепотнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до шепотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шепотнути — ШЕПОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до шепота́ти. Подивилася [Галя] на всіх своїх і округи усюди, вже ледве чутно шепотнула: — Ой, я хочу! — і се в остатній раз (Вовчок, І, 1955, 305); Біля тину. Словник української мови в 11 томах