шепотинниця

Шепоти́нниця, -ці

ж.

1) Наушница.

2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шепотинниця — -і, діал. Жін. до шепотинник. Великий тлумачний словник сучасної мови