1. Словник української мови Грінченка

шепотинник

Шепоти́нник, -ка

м.

1) Пришептывающій. Черк. у.

2) Наушникъ.

3) Мелкій базарный торговецъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шепотинник — -а, ч., діал. 1》 Шептун, обмовник. 2》 Дрібний базарний торговець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шепотинник — Шепоти́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)