шепотинник
шепоти́нник
-а, ч., діал.
1》 Шептун, обмовник.
2》 Дрібний базарний торговець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шепотинник — Шепоти́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шепотинник — Шепоти́нник, -ка м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ. Словник української мови Грінченка