шестикутник
Шестикутник, -ка
м. Шестиугольникъ. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шестикутник — ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв'язаних як правильний шестикутник (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- шестикутник — шестику́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шестикутник — -а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шестикутник — Шестику́тник, -ка, -ку; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шестикутник — ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв’язаних як правильний шестикутник (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138). Словник української мови в 11 томах