1. Словник української мови в 11 томах

шестикутник

ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів.

Знизу стояло шість діжок, зв’язаних як правильний шестикутник (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шестикутник — ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв'язаних як правильний шестикутник (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. шестикутник — шестику́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шестикутник — -а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шестикутник — Шестику́тник, -ка, -ку; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шестикутник — Шестикутник, -ка м. Шестиугольникъ. Желех. Словник української мови Грінченка