1. Словник української мови Грінченка

шинкувати

Шинкува́ти, -ку́ю, -єш

гл.

1) = шинкарювати. Рудч. Чп. 209. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Шевч. 183. Медом шинкувати. Мет. 317.

2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Шевч. 470. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив. Рудч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шинкувати — ШИНКУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., заст. 1. Бути власником шинку або торгувати в ньому. – Є тут у мене ще трохи грошей, то я накуплю тобі горілки і пляшок, – сиди в хаті та шинкуй!... Словник української мови у 20 томах
  2. шинкувати — шинкува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. шинкувати — -ую, -уєш, недок., заст. 1》 Бути власником шинку або торгувати в ньому. || Незаконно виготовляти й продавати спиртні напої. 2》 чим, перен., розм. Нерозумно витрачати; тринькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шинкувати — Шинкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шинкувати — ШИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. 1. Бути власником шинку або торгувати в ньому. — Є тут у мене ще трохи грошей, то я накуплю тобі горілки і пляшок,— сиди в хаті та шинкуй! (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах