1. Словник української мови Грінченка

шкабати

Шкаба́ти, -ба́ю, -єш

гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкабати — ШКАБА́ТИ, а́ю, а, єш, недок., що, діал. Кидати палку так, щоб вона вдарялася в землю то одним, то другим кінцем. Словник української мови у 20 томах