1. Словник української мови Грінченка

шквиря

Шкви́ря, -рі

ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. Харьк. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Волч. у. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. О. 1862. II. 35. Під дощ, під сніг, під шквирю. Мкр. Г. 51.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шквиря — див. вітер; заметіль Словник синонімів Вусика
  2. шквиря — ШКВИ́РЯ, і, ж., діал. Снігова буря; хуртовина. У полі така шквиря, що й їхати не можна, не то йти (Сл. Б. Грінченка); Погасне степ, побуріє, злиняє, осінь роздягне посадки, шквиря-завійниця покотить мряку полями, хуга засвистить поземкою по .. Словник української мови у 20 томах
  3. шквиря — шкви́ря іменник жіночого роду хуртовина діал. Орфографічний словник української мови
  4. шквиря — -і, ж., діал. Снігова буря; хуртовина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шквиря — ШКВИ́РЯ, і, ж., діал. Снігова буря; хуртовина. У полі така шквиря, що й їхати не можна, не то йти (Сл. Гр.); Погасне степ, побуріє, злиняє, осінь роздягне посадки, шквиря-завійниця покотить мряку полями, хуга засвистить поземкою по .. Словник української мови в 11 томах