шкитирь

Шкити́рь, -ря

м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкитирь — ШКИТИ́РЬ, я́, ч., діал. Великий шматок чогось. Ото одбатував шкитирь (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах