шкитирь
ШКИТИ́РЬ, я́, ч., діал.
Великий шматок чогось.
Ото одбатував шкитирь (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкитирь — Шкити́рь, -ря м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у. Словник української мови Грінченка