шкодник
Шкодник, -ка
м.
1) = шкідник.
2) Шалунъ, проказникъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкодник — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
- шкодник — ШКОДНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що шкідни́к 2. Якби їх двоє – зняв би голови. А так знімаю джинси. Проти чотирьох не попреш. У кальсонах холодно. Але здоров'я дорожче. Почалапав від шкодників на витягнених ногах (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах