1. Словник української мови у 20 томах

шкодник

ШКОДНИ́К, а́, ч., розм.

Те саме, що шкідни́к 2.

Якби їх двоє – зняв би голови. А так знімаю джинси. Проти чотирьох не попреш. У кальсонах холодно. Але здоров'я дорожче. Почалапав від шкодників на витягнених ногах (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкодник — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  2. шкодник — Шкодник, -ка м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ. Словник української мови Грінченка