1. Словник української мови Грінченка

школярство

Школярство, -ва

с.

1) Школьничество.

2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало. О. 1861. III. 94.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. школярство — ШКОЛЯ́РСТВО, а, с. 1. Збірн. до школя́р; школярі. – Плюнь, серце, на того, хто так тобі сказав. Що буцім Бог жінкам волосся довге дав За те, що розум їм укоротив чимало: То погань так верзла, школярство так брехало! (П. Словник української мови у 20 томах
  2. школярство — школя́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. школярство — -а, с. 1》 Збірн. до школяр; школярі. 2》 рідко. Перебування в школі. 3》 перен., зневажл. Наслідування примітивних, схоластичних норм, зразків; несамостійний, учнівський підхід до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. школярство — Школя́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. школярство — ШКОЛЯ́РСТВО, а, с. 1. Збірн. до школя́р; школярі. — Плюнь, серце, на того, хто так тобі сказав. Що буцім бог жінкам волосся довге дав За те, що розум їм укоротив чимало: То погань так верзла, школярство так брехало! (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах