школярство
школя́рство
-а, с.
1》 Збірн. до школяр; школярі.
2》 рідко. Перебування в школі.
3》 перен., зневажл. Наслідування примітивних, схоластичних норм, зразків; несамостійний, учнівський підхід до чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- школярство — ШКОЛЯ́РСТВО, а, с. 1. Збірн. до школя́р; школярі. – Плюнь, серце, на того, хто так тобі сказав. Що буцім Бог жінкам волосся довге дав За те, що розум їм укоротив чимало: То погань так верзла, школярство так брехало! (П. Словник української мови у 20 томах
- школярство — школя́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- школярство — Школя́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- школярство — ШКОЛЯ́РСТВО, а, с. 1. Збірн. до школя́р; школярі. — Плюнь, серце, на того, хто так тобі сказав. Що буцім бог жінкам волосся довге дав За те, що розум їм укоротив чимало: То погань так верзла, школярство так брехало! (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
- школярство — Школярство, -ва с. 1) Школьничество. 2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало. О. 1861. III. 94. Словник української мови Грінченка