шкурлат

Шкурла́т, -та

м. = шкурат. Св. Л. 168. Дметься, як шкурлат на огні. Ном. № 2503.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкурлат — див. кора; шкура Словник синонімів Вусика
  2. шкурлат — ШКУРЛА́Т, а, ч., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.). Опанасенко розв'язав в'язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат (М. Стельмах); * У порівн. “Чого воно їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару?” – думав собі хурман (А. Свидницький); // рідко. Словник української мови у 20 томах
  3. шкурлат — шкурла́т іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шкурлат — -а, ч., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.). || рідко. Те саме, що шкуратянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкурлат — ШКІРЯ́НКА (куртка чи пальто із шкіри), ШКУРАТЯ́НКА розм., ШКУРЛА́Т розм. Площею проїхало кілька вершників у шинелях та шкірянках (П. Кочура); Один був мужчина в цивільному пальті, друга була жінка в шкуратянці військового типу (Ю. Словник синонімів української мови
  6. шкурлат — ШКУРЛА́Т, а, ч., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.). Опанасенко розв’язав в’язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 714); *У порівн. "Чого воно їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару?" — думав собі хурман (Свидн. Словник української мови в 11 томах