1. Словник української мови у 20 томах

шкурлат

ШКУРЛА́Т, а, ч., розм.

Шматок шкури (у 1, 2 знач.).

Опанасенко розв'язав в'язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат (М. Стельмах);

* У порівн. “Чого воно їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару?” – думав собі хурман (А. Свидницький);

// рідко. Те саме, що шкуратя́нка.

Він бачив сотні людей. Вони, мов на спасіння, надіялися на цю землю, яку одним розписом може відірвати од них цей красень [Кульницький] в шкурлаті (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкурлат — див. кора; шкура Словник синонімів Вусика
  2. шкурлат — шкурла́т іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шкурлат — -а, ч., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.). || рідко. Те саме, що шкуратянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкурлат — ШКІРЯ́НКА (куртка чи пальто із шкіри), ШКУРАТЯ́НКА розм., ШКУРЛА́Т розм. Площею проїхало кілька вершників у шинелях та шкірянках (П. Кочура); Один був мужчина в цивільному пальті, друга була жінка в шкуратянці військового типу (Ю. Словник синонімів української мови
  5. шкурлат — ШКУРЛА́Т, а, ч., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.). Опанасенко розв’язав в’язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 714); *У порівн. "Чого воно їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару?" — думав собі хурман (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  6. шкурлат — Шкурла́т, -та м. = шкурат. Св. Л. 168. Дметься, як шкурлат на огні. Ном. № 2503. Словник української мови Грінченка