1. Словник української мови Грінченка

шляхетство

Шляхетство, -ва

с.

1) Дворянство.

2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає. Шевч. 130.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шляхетство — ШЛЯХЕ́ТСТВО, а, с., збірн. Те саме, що шля́хта. Сейми, сеймики ревіли. Сусіде [сусіди] мовчали. Дивилися, як королі Із Польщі втікають. Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Т. Словник української мови у 20 томах
  2. шляхетство — шляхе́тство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шляхетство — -а, с., збірн. Те саме, що шляхта. || Звання і привілеї шляхтича. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шляхетство — ЗНАТЬ (привілейовані люди в буржуазно-дворянському суспільстві); АРИСТОКРА́ТІЯ (вища родова знать); ДВОРЯ́НСТВО (панівний привілейований клас феодального, а пізніше і буржуазного суспільства); ШЛЯ́ХТА, ШЛЯХЕ́ТСТВО (у феодальній і буржуазній Польщі). Словник синонімів української мови
  5. шляхетство — Шляхе́тство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шляхетство — ШЛЯХЕ́ТСТВО, а, с., збірн. Те саме, що шля́хта. Сейми, сеймики ревіли. Сусіде [сусіди] мовчали. Дивилися, як королі Із Польщі втікають. Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Шевч. Словник української мови в 11 томах