1. Словник української мови Грінченка

шнуркувати

Шнуркува́ти, -ку́ю, -єш

гл.

1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками.

2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екатер. у. (Залюб.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шнуркувати — ШНУРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що, чим. Оздоблювати одяг кольоровими шнурками. 2. перен. Стежити. 3. перен. Ходити. Артемон невдоволено поглянув на батька: – Чого ви шнуркуєте босим? Шукаєте хвороби на ноги (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. шнуркувати — шнуркува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. шнуркувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Оздоблювати одяг кольоровими шнурками. 2》 неперех., діал. Стежити, підглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови