шнуркувати
ШНУРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. що, чим. Оздоблювати одяг кольоровими шнурками.
2. перен. Стежити.
3. перен. Ходити.
Артемон невдоволено поглянув на батька: – Чого ви шнуркуєте босим? Шукаєте хвороби на ноги (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шнуркувати — шнуркува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шнуркувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Оздоблювати одяг кольоровими шнурками. 2》 неперех., діал. Стежити, підглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шнуркувати — Шнуркува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екатер. у. (Залюб.). Словник української мови Грінченка