1. Словник української мови Грінченка

шнурочок

Шнуро́к, -рка

м.

1) Шнурокъ. Kolb. І. 36. Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії. Чуб. III. 212.

2) Веревка. Висіла колиска на шнурочку. Чуб. III. 190.

3) — шитий, плетений. Родъ вышивокъ. Шух. І. 155, 156. ум. шнурочок. бро́ви на шнуро́чку. Ровныя красивыя брови.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шнурочок — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  2. шнурочок — ШНУРО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шнуро́к. Порицький помалу розв'язав книжку, звинув у каблучку шнурочок (Леся Українка); Старомодне пенсне з червоним шнурочком, здавалось, випадково опинилося на його широкому обличчі (С. Словник української мови у 20 томах
  3. шнурочок — шнуро́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шнурочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до шнурок. Брови на шнурочку — рівні гарні брови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шнурочок — на (рідше по) шнуро́чку. Тонкі, рівні (про брови). Багатая спесивая — рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (Укр.. пісні); Довгобраза русенька Галя, з чорними по шнурочку бровами, більше брала на себе його очі, ніж смаковита у її руках яєшня (яєшня) (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  6. шнурочок — ШНУРО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шнуро́к. Порицький помалу розв’язав книжку, звинув у каблучку шнурочок (Л. Укр., III, 1952, 749); Старомодне пенсне з червоним шнурочком, здавалось, випадково опинилося на його широкому обличчі (Жур., Нам тоді.. Словник української мови в 11 томах