1. Словник української мови у 20 томах

шнурочок

ШНУРО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до шнуро́к.

Порицький помалу розв'язав книжку, звинув у каблучку шнурочок (Леся Українка);

Старомодне пенсне з червоним шнурочком, здавалось, випадково опинилося на його широкому обличчі (С. Журахович);

В руці [хлопчика] на шнурочку виблискують під сонцем три напівзасохлі підлящики (О. Довженко);

Одні з хлопців розпитували, другі критично оглядали її сукенку, маленькі з шнурочками черевики (С. Васильченко);

Два солдати, взявши в руки гумові палиці, стали по обидва боки ламаної черги, рівняли її в шнурочок (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шнурочок — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  2. шнурочок — шнуро́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шнурочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до шнурок. Брови на шнурочку — рівні гарні брови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шнурочок — на (рідше по) шнуро́чку. Тонкі, рівні (про брови). Багатая спесивая — рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (Укр.. пісні); Довгобраза русенька Галя, з чорними по шнурочку бровами, більше брала на себе його очі, ніж смаковита у її руках яєшня (яєшня) (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  5. шнурочок — ШНУРО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шнуро́к. Порицький помалу розв’язав книжку, звинув у каблучку шнурочок (Л. Укр., III, 1952, 749); Старомодне пенсне з червоним шнурочком, здавалось, випадково опинилося на його широкому обличчі (Жур., Нам тоді.. Словник української мови в 11 томах
  6. шнурочок — Шнуро́к, -рка м. 1) Шнурокъ. Kolb. І. 36. Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії. Чуб. III. 212. 2) Веревка. Висіла колиска на шнурочку. Чуб. III. 190. 3) — шитий, плетений. Родъ вышивокъ. Шух. І. 155, 156. ум. шнурочок. бро́ви на шнуро́чку. Ровныя красивыя брови. Словник української мови Грінченка