шпарко
Шпарко
нар. Прытко, скоро, быстро. Нуте, хлопці, швидко, шпарко. Г.-Арт. (О. 1861, III. 102). Вітер шпарко полетів. Греб. 376. Безкостий Марко перепливе море шпарко. Ном. стр. 293, № 100.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпарко — пр., прожогом, швидко і всі п.ф. від ШПАРКИЙ; (діяти) з вогнем. Словник синонімів Караванського
- шпарко — див. швидко Словник синонімів Вусика
- шпарко — ШПА́РКО. Присл. до шпарки́й. Прокіп Іванович став прикажчиком, а я ключником. І як-то воно шпарко здіялось! (О. Стороженко); Твердою ходою, забувши за втому, шпарко подався він у той бік, звідки чутно було Савченків голос (М. Словник української мови у 20 томах
- шпарко — шпа́рко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- шпарко — Присл. до шпаркий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпарко — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
- шпарко — ШПА́РКО. Присл. до шпарки́й. Прокіп Іванович став прикажчиком, а я ключником. 1 як-то воно шпарко здіялось! (Стор., І, 1957, 187); Твердою ходою, забувши на втому, шпарко подався він у той бік, звідки чутно було Савченків голос (Коцюб. Словник української мови в 11 томах