шпарко

пр., прожогом, швидко і всі п.ф. від ШПАРКИЙ; (діяти) з вогнем.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпарко — див. швидко Словник синонімів Вусика
  2. шпарко — ШПА́РКО. Присл. до шпарки́й. Прокіп Іванович став прикажчиком, а я ключником. І як-то воно шпарко здіялось! (О. Стороженко); Твердою ходою, забувши за втому, шпарко подався він у той бік, звідки чутно було Савченків голос (М. Словник української мови у 20 томах
  3. шпарко — шпа́рко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. шпарко — Присл. до шпаркий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпарко — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
  6. шпарко — ШПА́РКО. Присл. до шпарки́й. Прокіп Іванович став прикажчиком, а я ключником. 1 як-то воно шпарко здіялось! (Стор., І, 1957, 187); Твердою ходою, забувши на втому, шпарко подався він у той бік, звідки чутно було Савченків голос (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. шпарко — Шпарко нар. Прытко, скоро, быстро. Нуте, хлопці, швидко, шпарко. Г.-Арт. (О. 1861, III. 102). Вітер шпарко полетів. Греб. 376. Безкостий Марко перепливе море шпарко. Ном. стр. 293, № 100. Словник української мови Грінченка