1. Словник української мови Грінченка

шпинь

Шпинь, -ня

м.

1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу. Сумск. у.

2) Часть веретена. см. веретено.

3) Часть моталки. Шпинь з витушки встроми на вулиці. Драг. 34.

---------------

Шпинь, -ня

м. = шпеник.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпинь — Гострий кілок, кінчик веретена [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. шпинь — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. шпинь — -я, ч., діал. 1》 Шип. 2》 Частина веретена, моталки. Великий тлумачний словник сучасної мови