штаґа

Штаґа, -ґи

ж.

1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83.

2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me