штельвага

Штельвага, -ги

ж. Вага (въ экипажѣ). Kolb. І. 67. Гн. II. 26. Чуб. VII. 405.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штельвага — ШТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Те саме, що стельва́га. – Скидай штельвагу та притримай, щоб не била коней по ногах! (Іван Ле); Марія Кияшко .. помітила навіть, що на одній штельвазі було надтріснуте залізне кільце (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  2. штельвага — штельва́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. штельвага — -и, ж. Те саме, що стельвага. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штельвага — Штельва́га, -ги, -зі; -ва́ги, -ва́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. штельвага — ШТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Те саме, що стельва́га. — Скидай штельвагу та притримай, щоб не била коней по ногах! (Ле, Право.., 1957, 22); Марія Кияшко.. помітила навіть, що на одній штельвазі було надтріснуте залізне кільце (Минко, Вибр., 1952, 36). Словник української мови в 11 томах