шумовина

Шумовина, -ни

ж. Пѣнка, накипь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумовина — ШУМОВИ́НА, и, ж. Те саме, що шумови́ння¹ 1. * Образно. Як взяти дилему: або луснути, або перетравити горе і вилити його шумовину на папір, то вже почесніше, хоч і тяжче без міри, власне перетравити, не лускаючи (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  2. шумовина — шумови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шумовина — -и, ж. Те саме, що шумовиння I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шумовина — ПІ́НА (непрозора легка пухирчаста маса, що утворюється на поверхні рідини), ПІ́НЯВА, ШУМ, ШУМОВИ́ННЯ, ШУМОВИ́НА рідше; НА́КИП, КИП'ЯТИ́ННЯ (на поверхні киплячої рідини). Словник синонімів української мови
  5. шумовина — ШУМОВИ́НА, и, ж. Те саме, що шумови́ння¹ 1. *Образно. Як взяти дилему: або луснути, або перетравити горе і вилити його шумовину на папір, то вже почесніше, хоч і тяжче без міри, власне перетравити, не лускаючи (Л. Укр., V, 1956, 436). Словник української мови в 11 томах