шуринець

Шуринець, -нця

м. Въ свадебномъ обрядѣ шуринцями называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей. МУЕ. III. 93, 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуринець — -нця, ч., етн., зах. У весільному обряді – молодий родич нареченої, який мусить удавано захищати її від жениха і його друзів. Великий тлумачний словник сучасної мови