шуринець
шурине́ць
-нця, ч., етн., зах.
У весільному обряді – молодий родич нареченої, який мусить удавано захищати її від жениха і його друзів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шуринець — Шуринець, -нця м. Въ свадебномъ обрядѣ шуринцями называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей. МУЕ. III. 93, 121. Словник української мови Грінченка