шуринець

шурине́ць

-нця, ч., етн., зах.

У весільному обряді – молодий родич нареченої, який мусить удавано захищати її від жениха і його друзів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуринець — Шуринець, -нця м. Въ свадебномъ обрядѣ шуринцями называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей. МУЕ. III. 93, 121. Словник української мови Грінченка