1. Словник української мови Грінченка

щезун

Щезун, -на

м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині. Шух. І. 107.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щезун — -а, ч., міф., зах. Злий дух, який нібито несе хвороби людям і худобі; захищаються від нього зображенням хреста на дверях. Великий тлумачний словник сучасної мови