1. Словник української мови Грінченка

щеп

Щеп и щепа, -пи

ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Шевч. 495. ум. щепочка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щеп — Щеп: — плем'я [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. щеп — ЩЕП, и, ж., заст. Щепа. Теорії та погляди не приймаються там, де нема для них відповідного ґрунту, так як щеп грушки не прийметься на вербі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. щеп — щеп іменник чоловічого роду щепа рідко Орфографічний словник української мови
  4. щеп — -а, ч., заст. Щепа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щеп — ЩЕП, и, ж., заст. Щепа. Теорії та погляди не приймаються там, де нема для них відповідного грунту, так як щеп грушки не прийметься на вербі (Фр., XVI, 1955, 32). Словник української мови в 11 томах