щеп

ЩЕП, и, ж., заст. Щепа.

Теорії та погляди не приймаються там, де нема для них відповідного грунту, так як щеп грушки не прийметься на вербі (Фр., XVI, 1955, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щеп — Щеп: — плем'я [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. щеп — ЩЕП, и, ж., заст. Щепа. Теорії та погляди не приймаються там, де нема для них відповідного ґрунту, так як щеп грушки не прийметься на вербі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. щеп — щеп іменник чоловічого роду щепа рідко Орфографічний словник української мови
  4. щеп — -а, ч., заст. Щепа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щеп — Щеп и щепа, -пи ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Шевч. 495. ум. щепочка. Словник української мови Грінченка