1. Словник української мови в 11 томах

щепа

ЩЕ́ПА, и, жін.

1. Прищеплене фруктове дерево.

Посеред цього плацика, засадженого молодими щепами, зеленіє вкрита травою висока могила (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44);

Я кожну щепу беріг, Щоб не гнули вітри, щоб морози та сніг Не калічили їх заметіллю (Петро Дорошко, Єдність. 1950, 44).

2. Живець для щеплення.

Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щепа — Прищеплене дерево; (парость для щеплення) прищепа, живець, (винограду) цибух, чубук; щеп. Словник синонімів Караванського
  2. щепа — див. саджанець Словник синонімів Вусика
  3. щепа — [шчепа] -пие, д. і м. -п'і Орфоепічний словник української мови
  4. щепа — ЩЕ́ПА, и, ж. 1. Прищеплене фруктове дерево. Посеред цього плацика, засадженого молодими щепами, зеленіє вкрита травою висока могила (М. Коцюбинський); Я кожну щепу беріг, Щоб не гнули вітри, щоб морози та сніг Не калічили їх заметіллю (П. Дорошко). Словник української мови у 20 томах
  5. щепа — ще́па іменник жіночого роду прищеплене дерево; живець для щеплення Орфографічний словник української мови
  6. щепа — -и, ж., сад. 1》 Прищеплене фруктове дерево. 2》 Живець для щеплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щепа — ЖИВЕ́ЦЬ (гілка, пагін для щеплення дичок), ЩЕ́ПА, МЕ́НТОР, ЦИБУ́Х (здерев'янілий пагін виноградної лози, що використовується для розмноження). Лісник знайомий є отут у мене. Словник синонімів української мови
  8. щепа — Ще́па, -пи; ще́пи, щеп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)