1. Словник синонімів української мови

щепа

ЖИВЕ́ЦЬ (гілка, пагін для щеплення дичок), ЩЕ́ПА, МЕ́НТОР, ЦИБУ́Х (здерев'янілий пагін виноградної лози, що використовується для розмноження). Лісник знайомий є отут у мене. Він до щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Уздрівши яблуньку чи грушу дику. Мерщій до льоху, де лежать живці Кандиль-китайки, бери та ренети... (М. Рильський); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (І. Нечуй-Левицький); (Карташов:) Ми визнаємо гібридизацію міжвидову і навіть міжродову. Визнаємо деякий вплив відкритого вами ментора (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щепа — Прищеплене дерево; (парость для щеплення) прищепа, живець, (винограду) цибух, чубук; щеп. Словник синонімів Караванського
  2. щепа — див. саджанець Словник синонімів Вусика
  3. щепа — [шчепа] -пие, д. і м. -п'і Орфоепічний словник української мови
  4. щепа — ЩЕ́ПА, и, ж. 1. Прищеплене фруктове дерево. Посеред цього плацика, засадженого молодими щепами, зеленіє вкрита травою висока могила (М. Коцюбинський); Я кожну щепу беріг, Щоб не гнули вітри, щоб морози та сніг Не калічили їх заметіллю (П. Дорошко). Словник української мови у 20 томах
  5. щепа — ще́па іменник жіночого роду прищеплене дерево; живець для щеплення Орфографічний словник української мови
  6. щепа — -и, ж., сад. 1》 Прищеплене фруктове дерево. 2》 Живець для щеплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щепа — Ще́па, -пи; ще́пи, щеп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. щепа — ЩЕ́ПА, и, жін. 1. Прищеплене фруктове дерево. Посеред цього плацика, засадженого молодими щепами, зеленіє вкрита травою висока могила (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44); Я кожну щепу беріг, Щоб не гнули вітри... Словник української мови в 11 томах