щербити

Щерби́ти, -блю, -биш

гл. Дѣлать зазубрины.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щербити — Вищерблювати; (ніж) визублювати, зазублювати. Словник синонімів Караванського
  2. щербити — [шчеирбитие] -бл'у, -биш, -биемо, -биете, шчеирбл'ат'; нак. -би, -б'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. щербити — ЩЕРБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. щербля́ть, недок., що. Робити щербини на чому-небудь. Київ, Київ! Древній витязю в сталевому шоломі! .. Печеніги, хозари і половці щербили об тебе свої мечі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. щербити — щерби́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. щербити — -блю, -биш; мн. щерблять; недок., перех. Робити щербини на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щербити — ВИЩЕ́РБЛЮВАТИ (робити щербину, щербини на металі, кістці тощо), ЩЕРБИ́ТИ, ВИЗУ́БЛЮВАТИ, ЗАЗУ́БЛЮВАТИ, НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ. — Док.: ви́щербити, пощерби́ти, ви́зублити, зазубли́ти, надщерби́ти. Тесав вісь та якось і вищербив сокиру (М. Словник синонімів української мови
  7. щербити — Щерби́ти, -блю́, -би́ш, -бля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. щербити — ЩЕРБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. щербля́ть; недок., перех. Робити щербини на чому-небудь. Київ, Київ! Древній витязю в сталевому шоломі!.. Печеніги, хозари і половці щербили об тебе свої мечі (Цюпа, Україна.., 1960. Словник української мови в 11 томах