1. Словник української мови Грінченка

щипавка

Щипавка, -ки

ж.

1) насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. Вх. Пч. І. 7. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus. Вх. Пч. І. 6.

2) = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.

3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипавка — ЩИ́ПАВКА¹, и, ж. Комаха, що має видовжене плоске тіло з недорозвиненими придатками у вигляді кліщів на задній частині черевця. Відчула Лукія, що запекло їй у руці біля ліктя. Неначе щипавка вкусила і вогонь лишила в тому місці (Іван Ле). ЩИ́ПАВКА³, и... Словник української мови у 20 томах
  2. щипавка — щи́павка іменник жіночого роду, істота комаха Орфографічний словник української мови
  3. щипавка — -и, ж. 1》 Комаха, що має видовжене плоске тіло з недорозвиненими придатками у вигляді кліщів на задній частині черевця. 2》 Пристрій для зривання плодів із дерев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щипавка — ЩИ́ПАВКА (комаха з недорозвиненими придатками у вигляді кліщів на задній частині черевця), РОГА́ЧКА. Коли одного разу щипавка ущипнула його за язик, то ревів, як бугай (П. Панч). Словник синонімів української мови
  5. щипавка — Щи́павка, -ки, -вці; -павки, -вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. щипавка — ЩИ́ПАВКА, и, ж. Комаха, що має видовжене плоске тіло з недорозвиненими придатками у вигляді кліщів на задній частині черевця. Відчула Лукія, що запекло їй у руці біля ліктя. Неначе щипавка вкусила і вогонь лишила в тому місці (Ле, Мої листи, 1945, 48). Словник української мови в 11 томах