1. Словник української мови Грінченка

щипак

Щипак, -ка

м.

1) Болѣзненный наростъ (напр. сифилитическій) во рту. Лубен. у.

2) насѣк. уховертка, Forficula auricularia. Вх. Лем. 4 87.

3) насѣк. жужелица, Carabus. Вх. Лем. 487. ум. щипачок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипак — -а, ч. 1》 діал. Болісний наріст у роті. 2》 ент., зах. Щипавка. 3》 ент., зах. Турун, жужелиця (див. жужелиця II). Великий тлумачний словник сучасної мови