1. Словник української мови Грінченка

щипнути

Щипнути, -ну, -неш

гл. Однокр. в. отъ щипати. Щипнуть. А в тих лозах барвін-листок, щипну-вирву, вінець сплету. Чуб. III. 37. Вже й лає; часом щипне або штовхне стиха. МВ. (О. 1862. III. 41).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипнути — [шчиепнутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. щипнути — ЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, чим і без дод. Однокр. до щипа́ти. Далі вже що день, вона сердитіша; вже й лає; часом щипне або штовхне стиха... (Марко Вовчок); Різкий вітрець щипнув обличчя... Словник української мови у 20 томах
  3. щипнути — щипну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. щипнути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до щипати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щипнути — КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док. Словник синонімів української мови
  6. щипнути — Щипну́ти, -ну́, -не́ш, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. щипнути — ЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до щипа́ти. Далі вже що день, вона сердитіша; вже й лає; часом щипне або штовхне стиха… (Вовчок, І, 1955, 108); Різкий вітрець щипнув обличчя… Кінь затріпотів під вершником і несподівано... Словник української мови в 11 томах