1. Словник української мови Грінченка

щипочка

Щипочка, -ки

ж.

1) ум. отъ щипка. Щипочки, рибочки, там і моїх дві ниточки (говорятъ, щипая одѣтаго зъ новую одежду). Ном. № 11152.

2) Кусочекъ? Щипочка хліба.

3) Ласкат, слово: крошечка. Чуєш, кумасю, щипочко, кришечко. Ном. № 11641. Въ причитаньи надъ умершимъ сыномъ. Моя дитиночко, моя й щипочко! Моя щипочка одщипнулася. Мил. 211.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипочка — ЩИ́ПОЧКА, и, ж., діал. Шматочок; крихта. Щипочка хліба; – А тепер спати, спати, – схопився розбійник, вишкрябуючи останню щипочку [тютюну] (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. щипочка — щи́почка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. щипочка — -и, ж. Пестл. до щипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щипочка — Щи́почка, -чки, -чці; -чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)