1. Словник української мови у 20 томах

щипочка

ЩИ́ПОЧКА, и, ж., діал.

Шматочок; крихта.

Щипочка хліба;

– А тепер спати, спати, – схопився розбійник, вишкрябуючи останню щипочку [тютюну] (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипочка — щи́почка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. щипочка — -и, ж. Пестл. до щипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щипочка — Щи́почка, -чки, -чці; -чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. щипочка — Щипочка, -ки ж. 1) ум. отъ щипка. Щипочки, рибочки, там і моїх дві ниточки (говорятъ, щипая одѣтаго зъ новую одежду). Ном. № 11152. 2) Кусочекъ? Щипочка хліба. 3) Ласкат, слово: крошечка. Чуєш, кумасю, щипочко, кришечко. Ном. № 11641. Словник української мови Грінченка