щипок
ЩИПО́К, пка́, ч.
1. Дія за знач. щипа́ти і щипну́ти.
Стаха пересмикнула плечима і не відгукнулася. Не допоміг материн щипок за стегно (Ірина Вільде);
// перен. Ущипливе запитання.
Рудокопи далі ділилися своїми спостереженнями над рудою .. Вони ставили питання, зауваження, ловкенькі щипки, що в них був єдиний зміст: якнайбільше добути руди, якнайхутчіше її вивезти на поверхню (Олесь Досвітній).
2. у знач. присл. щипко́м. Посмикуючи, щипаючи струни (під час гри на музичних інструментах); піццикато.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щипок — щипо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- щипок — -пка, ч. 1》 Дія за знач. щипати і щипнути. || перен. Уїдливе запитання. 2》 у знач. присл. щипком. Посмикуючи, щипаючи струни (під час гри на музичних інструментах); піцикато. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щипок — ЩИПО́К, пка́, ч. 1. Дія за знач. щипа́ти і щипну́ти. Стаха пересмикнула плечима і не відгукнулася. Не допоміг материн щипок за стегно (Вільде, III, 1968, 257); // перен. Ущипливе запитання. Рудокопи далі ділилися своїми спостереженнями над рудою.. Словник української мови в 11 томах