щипок

ЩИПО́К, пка́, ч.

1. Дія за знач. щипа́ти і щипну́ти.

Стаха пересмикнула плечима і не відгукнулася. Не допоміг материн щипок за стегно (Вільде, III, 1968, 257);

// перен. Ущипливе запитання.

Рудокопи далі ділилися своїми спостереженнями над рудою.. Вони ставили питання, зауваження, ловкенькі щипки, що в них був єдиний зміст: якнайбільше добути руди, якнайхутчіше її вивезти на поверхню (Досв., Вибр., 1959, 319).

2. у знач. присл. щипко́м. Посмикуючи, щипаючи струни (під час гри на музичних інструментах); піццикато.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипок — ЩИПО́К, пка́, ч. 1. Дія за знач. щипа́ти і щипну́ти. Стаха пересмикнула плечима і не відгукнулася. Не допоміг материн щипок за стегно (Ірина Вільде); // перен. Ущипливе запитання. Рудокопи далі ділилися своїми спостереженнями над рудою .. Словник української мови у 20 томах
  2. щипок — щипо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. щипок — -пка, ч. 1》 Дія за знач. щипати і щипнути. || перен. Уїдливе запитання. 2》 у знач. присл. щипком. Посмикуючи, щипаючи струни (під час гри на музичних інструментах); піцикато. Великий тлумачний словник сучасної мови