1. Словник української мови Грінченка

щовб

Щовб, -бу

м. що́вба, -би, ж. Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гайсин. у. Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Могил. у. Переверни туту високу гору, що на ні є на щовді поставлений хрест. Гн. І. 204.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щовб — див. вершина Словник синонімів Вусика
  2. щовб — А, ч., обл. Крута вершина гори, стрімка скеля. Утятий обрій дибиться, як щовб, горить одна зоря і дуже щедра. (ЧТ:55); На окраї життєвого дерзання, на щовбі дум, колючім і стремкім, так тяжко дожидатися прощання з твоїм ім'ям і в імені твоїм. (ЧТ:149). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. щовб — ЩОВБ, а, ч., діал. Шпиль гори; прямовисна скеля. Он там на заході з-за високого кам'яного щовба випливає вона [ріка] (І. Франко); – Їдемо та й їдемо і вибралися помаленьку на гору. Туди от на щовб (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  4. щовб — -а, ч., діал. Шпиль гори; прямовисна скеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щовб — Щовб, -ба́, на -бі́; щовби́, -бі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. щовб — ЩОВБ, а, ч., діал. Шпиль гори; прямовисна скеля. Он там на заході з-за високого кам’яного щовба випливає вона [ріка] (Фр., VII, 1951, 262); — Їдемо та й їдемо і вибралися помаленьку на гору. Туди от на щовб (С. Ол., З книги життя, 1968, 61). Словник української мови в 11 томах