1. Словник української мови Грінченка

щулити

Щулити, -лю, -лиш

гл.

1) — о́чі. Прищуривать глаза.

2) — вуха. Прижимать уши.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щулити — (очі) МРУЖИТИ, (ухо) (- тварин) нащулювати, прищулювати, насторожувати Словник синонімів Караванського
  2. щулити — ЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що. 1. Те саме, що мру́жити. Низька карячкувата постать спинилась на хатнім порозі, переставила довгий ціпок з корою у хату і, спершись на нього, щулила очі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. щулити — щу́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. щулити — -лю, -лиш, недок., перех. 1》 Те саме, що мружити. 2》 у сполуч. зі сл. вухо. Притискати до голови (про тварину); прищулювати. 3》 у сполуч. зі сл. плечі. Піднімаючи, стискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щулити — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. щулити — ЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. 1. Те саме, що мру́жити. Низька карячкувата постать спинилась на хатнім порозі, переставила довгий ціпок з корою у хату і, спершись на нього, щулила очі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах