щітник
Щітни́к, -ка́
м. Рукоятка у щетки (у штукатуровъ). Черк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щітник — див. держак Словник синонімів Вусика
- щітник — ЩІТНИ́К¹, а, ч. Те саме, що щітка́р. Мекають вівці. Через базар пройшла отара, і пил сховав сонце. Десь викрикують щітники й біжить гул за вигін, де стоять забиті панські будівлі (М. Словник української мови у 20 томах
- щітник — -а, ч., діал. Держак щітки (у штукатурів). Великий тлумачний словник сучасної мови