юрик
Ю́рик, -ка
м. Родъ ласточки: Cypselus apus. Вх. Лем. 487.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юрик — -а, ч. 1》 Те саме, що юрок II 1). 2》 зах. Ластівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юрик — Ю́РИК, а, ч. Те саме, що юро́к² 1. Сюркає в руках у Олексія дерев'яний юрик (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
- юрик — ю́рик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- юрик — ЮРО́К (трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується під час змотування ниток у клубок), Ю́РИК. Сюрчала міцна нитка в дерев'янім юрку (І. Цюпа); Сюркає в руках в Олексія дерев'яний юрик (І. Цюпа). Словник синонімів української мови
- юрик — Ю́РИК, а, ч. Те саме, що юро́к² 1. Сюркає в руках у Олексія дерев’яний юрик (Цюпа, Три явори, 1958, 14). Словник української мови в 11 томах